Округ №63. Як поділить мандат бердичівське тріо

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №63

Центр: місто Бердичів

Опис меж: місто Бердичів, Андрушівський, Бердичівський, Попільнянський, Ружинський райони

Місцезнаходження ОВК – м. Бердичів, пл. Центральна, 1

Орієнтовна кількість виборців – 165 278

Кількість виборчих дільниць – 225

На початку 90-х нинішній 63-й округ територіально був розділений на Андрушівський (№159) і Бердичівський (№156). Бердичів з 1990-го до 1994 року у Верховній Раді УРСР, яка стала і першою Верховною Радою незалежної України, представляв Олексій Хилюк – директор Бердичівського м'ясокомбінату і голова міськвиконкому.

Довідка: На виборах 1998 року цей округ мав інший номер – 65-й.

У 2006 році, коли вибори відбувалися лише за партійними списками, території округу розосередили між двома округами: Бердичівський район увійшов до округу №57, Андрушівський, Попільнянський і Ружинский райони – до округу №57 з центром у Попільні. Тому з результатами вибору мешканців нинішнього 63-го округу в 2007 і 2007 рр. можна також ознайомитися в статтях про історію виборів в інших округах.

На президентських виборах 2010-го ТВО з центром у Бердичеві, куди увійшли райони нинішнього 63-го округу, отримав 64-й номер. 63-й номер та нинішні територіальні межі за ним закріпили на парламентських виборах 2012-го року.

По завершенні каденції Хилюк був головою міської ради, а потім мером Бердичіва. А на Андрушівському окрузі переміг Микола Дупляк - директор радгоспу "Рея" Бердичівського району. Обидва, як прийнято казати, міцні господарники. У 1994 році виборці Андрушівського округу підтримали вже покійну нині Валентину Семенюк – на той момент комуністку, завідуючу соціально-економічним відділом Ружинської РДА. У Бердичіві першість отримав Адам Чікал. Позапартійний, заступник командира В/Ч "А"1494.

На виборах 1998 року, коли Андрушівський та Бердичівський округи злили в один, народним депутатом обрали Михайла Ковалка – на момент обрання він вже був депутатом ВР, представляв Народно-демократичну партію. Семенюк, вже соціалістка, стала другою. Через чотири роки вперше на окрузі заявив про себе Павло Жебрівський (донедавна - очільник Донецької ВЦА, а нині член групи аудиторів НАБУ).

У 2002 році Павло Іванович балотувався як позапартійний директор ЗАТ "Фармація-2000". Як відомо, фармацевтичний бізнес – сімейний у родині Жебрівських. Він на 6% обійшов Кавалка.

Проте вже на наступних мажоритарних виборах у 2012 році Жебрівський поступився колезі по парламенту Анжеліці Лабунській. Вона була самовисуванкою. Зараз Анжеліка Вікторівна – депутат фракції "Батьківщина" Житомирської обласної ради. Після Майдану вона очолювала цю раду. Лабунська вважається однією із найвпливовіших фігур на Житомирщині, тому експерти справедливо розглядають її в якості ключового кандидата в депутати по 63-му округу в 2019 році. Жебрівський тоді взагалі посів 3-є місце, пропустивши вперед ще й місцевого бізнесмена Олександра Ревегу, який балотувався від Партії регіонів.

Це тріо розіграло між собою призові місця і на дочасних виборах 2014-го року. Проте цього разу неочікувано першим до фінішу прийшов Ревега. Вже не "регіонал", а самовисуванець. Жебрівський, висунутий партією "СОБОР", став другим, поступившись лідерові менше ніж відсотком голосів. Лабунська відстала від другої позиції менш ніж на 6%. Обравшись до парламенту, Ревега увійшов до складу пропрезидентської фракції БПП. Очікувано, що у майбутньому він спробує повторити успіх на окрузі. Питання лише в тому, чи знову він балотуватиметься як самовисуванець, чи піде за підтримки Блоку Петра Порошенка.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №65)
1998 рік	Михайло Ковалко - 21,12%	Валентина Семенюк - 12,62%
2002 рік	Павло Жебрівський - 34,25%	Михайло Кавалко – 28,28 %
2012 рік	Анжеліка Лабунська - 25,37%	Олександр Ревега - 15,84%
2014 рік	Олександр Ревега - 29,44%	Павло Жебрівський - 28,46%

Ідеологічні вподобання виборців округу, як і скрізь на Житомирщині, протягом 27 років незалежності зазнали суттєвих змін. Якщо в 90-х тут панували ліво-популістські ідеї комуністів і соціалістів, то, починаючи з виборів 2002 року, картина разюче змінюється на користь проєвропейських сил.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №63)
1998 рік	Виборчий блок СПУ та Селянської партії "За правду, за народ, за Україну!" (21,14%) Комуністична партія України (20,99%) Народний Рух України (9,21%) Прогресивна соціалістична партія (6,83%) Партія зелених (5,54%) Народно-демократична партія (5,41%)
2002 рік	Виборчий блок "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" (30,90%) Комуністична партія (17,56%) Соціалістична партія України (11,50%) Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" (10,14%) Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" (8,13%) Соціал-демократична партія України (об'єднана) (4,02%)
2006 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №57) Блок Юлії Тимошенко (26,94%) Блок "НАША УКРАЇНА" (19,07%) Партія регіонів (16,21%) Соціалістична партія України (9,71%) Комуністична партія України (5,67%) Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №58) Блок Юлії Тимошенко (28,83%) Блок "НАША УКРАЇНА" (20,60%) Соціалістична партія України (15,09%) Партія регіонів (9,24%) Народний блок Литвина (7,07%)
2007 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №57) Блок Юлії Тимошенко (42,36%) Партія регіонів (21,06%) Блок "Наша Україна – Народна Самооборона" (14,89%) Комуністична партія України (6,02%) Блок Литвина (4,63%) Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №58) Блок Юлії Тимошенко (49,38%) Блок "Наша Україна – Народна Самооборона" (16,26%) Партія регіонів (12,48%) Блок Литвина (7,40%) Соціалістична партія України (4,31%)
2012 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №63) Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (43,72%) Партія регіонів (16,28%) Політична партія "УДАР" (14,48%) Комуністична партія України (9,52%) ВО "Свобода" (8,03%)
2014 рік	Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" (28,98%) ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" – (25,88%) Радикальна партія Олега Ляшка (8,99%) Об'єднання "САМОПОМІЧ" (8,52%) Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (6,41%)

Президентські вибори

Зміну ідеологічних уподобань яскраво демонструють результати президентських виборів. У 1999-му тут перемагав комуніст Петро Симоненко, але від 2004 року перші місця посідають лише представники проєвропейських сил. У 2004 році розрив між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем сягнув майже 52%, а в 2010-му Юлія Тимошенко за підтримкою майже вдвічі обійшла Януковича.

1999 рік	Петро Симоненко – 50,35%	Леонід Кучма – 43,71%
2004 рік	Віктор Ющенко – 74,09%	Віктор Янукович – 22,15%
2010 рік	Юлія Тимошенко – 60,28%	Віктор Янукович – 34,29%
2014 рік	Петро Порошенко – 61,58%	Юлія Тимошенко – 15,12%